Благовіщення Пресвятої Богородиці

     Християнське свято, яке відзначають 25 березня (7 квітня за н. ст.). Належить до дванадесятих свят. Свято встановлено на честь повідомлення Діві Марії через архангела Гавріїла "благої вісті" (звідси назва свята) про народження в майбутньому у неї Божого Сина, який стане Рятівником людства. У руках архангел тримав білу лілію - символ чистоти і непорочності, яка зображена на всіх іконах Благовіщення. А ще Благовіщення дає початок цілому ряду таїнств у житті Ісуса Христа і Діви Марії.

       Святкування Благовіщення встановлене церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Святі Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, – четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не відміняється, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється. У залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.

 В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавріїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам'ять Благовіщення.

     Цього дня було прийнято відпускати птахів на волю – традиція символізує звільнення душі від гріхів і святість помислів.

  Благовіщення також вважають святом весни і загального благоденства в природі. Зі святом пов'язано багато народних прикмет – цього дня не можна виконувати будь-яку домашню роботу. 

   У Києво-Печерській лаврі одним із найдавніших храмів є Благовіщенська церква, що на Дальніх печерах. Сюжети Благовіщення також розміщені в інтер'єрах та іконах лаврських церков: Спаса на Берестовому таТрапезній. У фондах Заповідника зберігається чимало ікон присвячених цьому святу.